Наступна сторінка: 2. Інструменти, пристосування та елект...
Зміст
1.1. Вимоги до приміщень перукарень
1.3. Санітарно-технічне обладнання
1.5. Дезінфекція перукарських інструментів і пристосувань
1.6. Перукарська білизна й одяг
1.7. Вимоги до роботи перукаря та практичні поради
1.1. ВИМОГИ ДО ПРИМІЩЕНЬ ПЕРУКАРЕНЬ
Репутацію перукарського салону визначають за рівнем сервісу, якістю запропонованих послуг і кваліфікацією майстрів. Імідж перукарні створюється також завдяки дизайну інтер’єру й робочих місць, сучасному обладнанню та інструментам.
Визначальною ознакою салону може стати робота в ньому представників однієї професійної школи або використання препаратів відомої парфумерної фірми-виробника, спеціалізація з виконання певних перукарських чи косметичних послуг або надання їхнього повного комплексу.
Перукарні бувають чоловічі, жіночі, дитячі та змішані. Рівень оснащення, комфортність умов обслуговування, різноманітність послуг визначають категорію кожного підприємства. Однак усі вони мають відповідати Державним санітарним правилам і нормам, установленим Міністерством охорони здоров’я України.
Перукарні можуть бути розміщені в окремих будівлях або в приміщеннях громадських і торговельних центрів, вокзалів, лазень, будинках побутових послуг, на перших і цокольних поверхах житлових будинків.
Площа приміщень перукарні має відповідати вимогам санітарно-епідеміологічної служби. Перукарні на 1—2 робочих місця потребують приміщення площею не менше 15 м2 за наявності мінімальної кількості допоміжних приміщень (табл. 1.1).
Таблиця 1.1
Розрахунок площі основних і допоміжних приміщень
Щодня в приміщеннях перукарні (рис. 1.1) проводять санітарно-гігієнічні заходи. Столи й крісла перед початком робочого дня та після закінчення роботи з кожним клієнтом необхідно протирати вологою серветкою із застосуванням дезінфікувальних засобів. Поточне очищення поверхонь, яких торкаються відвідувачі (ручки дверей, бильця крісел, раковини для миття волосся, полиці робочих місць та ін.), також здійснюють за допомогою дезінфікувальних засобів. Раз на місяць перукарню зачиняють на одну зміну для проведення дезінфекції та загального прибирання всіх приміщень.
Прибирання приміщень і дезінфекцію меблів проводять у гумових рукавичках з метою запобігання подразненню шкіри рук.
Для правильного визначення кольору та відтінку волосся при його фарбуванні, точного виконання стрижок та укладок перукареві необхідне якісне потужне й рівномірне освітлення.
Найкращим є природне освітлення, яке рекомендують використовувати з максимальною ефективністю.
Забезпечити необхідне освітлення природним шляхом протягом усього періоду роботи перукарні, особливо в осінньо-зимовий період, неможливо. Тому виникає потреба використання штучного освітлення, наближеного до природного (рис. 1.2). Його забезпечують люмінесцентні світильники з роз-сіювачами або плафонами з матового скла,
лампи розжарювання, економічні електричні лампи нового покоління, які не мають засліплювального ефекту.
На робочих місцях, окрім загального освітлення, передбачають місцеве. Як джерело світла, застосовують пристрої місцевого освітлення на гнучких кронштейнах, що дає змогу змінювати напрямок світлового потоку, і з арматурою, яка забезпечує захисний кут не менше 30°.
Для запобігання зоровому дискомфорту та для захисту від дії прямого сонячного випромінювання на вікнах установлюють сонцезахисні пристосування (козирки, жалюзі, штори).
1.3. САНІТАРНО-ТЕХНІЧНЕ ОБЛАДНАННЯ
У робочих приміщеннях перукарень за допомогою систем опалення, вентиляції та кондиціювання підтримують температуру повітря + 18-20 °С. Системи вентиляції регулюють рівень вологості й уміст газоподібних речовин, що входять до складу застосовуваних препаратів, а також видаляють із приміщення надмірне тепло.
Відповідно до санітарних норм, усі перукарні з кількістю робочих місць від 3 до 10 необхідно обладнати припливною вентиляцією, від 10 до 20 — припливно-витяжною. Для перукарень із великою кількістю робочих місць бажане кондиціювання повітря.
У перукарнях, де розміщено не більше 3 робочих місць, допускають природну вентиляцію через кватирки та фрамуги.
За відсутності в перукарні централізованого гарячого водопостачання обов’язково встановлюють електричні проточні нагрівані або інші нагрівально-опалювальні прилади.
Робоче місце перукаря обладнують різними за конструкцією туалетними столиками або полицями, настінними дзеркалами, перукарськими кріслами (рис. 1.3, a-в). Для розміщення інструментів, препаратів і перукарської білизни використовують тумбочки, візки та шухляди. Вони можуть бути як стаціонарними, так і пересувними. Дзеркала використовують різних форм: прямі, овальні, фігурні та ін. Розмір має бути не менший ніж 60x100 см.
У перукарнях установлюють крісла з бильцями та підставками для ніг; вони мають вільно обертатися, а також регулюватися за висотою (рис. 1.3, г).
Для дітей використовують спеціальні крісла або накладні сидіння (рис. 1.4, а, б).
Розміщення робочих місць має узгоджуватися із загальним дизайнерським рішенням; крісла розміщують по одному чи по кілька вздовж стін або в центрі зали.
Відстань від стіни до крісла має бути не менше 70 см, відстань між кріслами сусідніх робочих місць — 1,8 м, а між паралельними рядами місць — не менше 3 м. Загальна норма на робоче місце — від 4,5 м2.
У перукарських залах використовують стаціонарні та пересувні сушарки для волосся. Мийки в сучасних салонах також бувають пересувні та стаціонарні (рис. 1.5).
1.5. ДЕЗІНФЕКЦІЯ ПЕРУКАРСЬКИХ ІНСТРУМЕНТІВ І ПРИСТОСУВАНЬ
Для забезпечення належних умов роботи в перукарнях здійснюють комплекс санітарно-гігієнічних заходів: дезінфекцію, очищення, стерилізацію інструментів, прибирання приміщень, робочих поверхонь, обладнання тощо.
Метою знезараження перукарських інструментів є запобігання поширенню хвороботворних мікробів та їхнє знищення. Існують два способи знезараження — хімічна та фізична дезінфекції.
Асортимент сучасних дезінфікувальних хімічних засобів постійно розширюється. До них належать готові до застосування засоби: водні розчини, аерозолі та гелі. Обов’язковою умовою використання дезінфікувальних засобів є сертифікати відповідності. Перед використанням таких препаратів треба обов’язково ознайомитися з інструкцією щодо правил їхнього застосування.
Стерилізація, або фізичний спосіб знезараження, — це використання приладів, які працюють за методом термічної, ультрафіолетової, ультразвукової, кварцової або комбінованої дії. Використовують також стерилізатори, які мають сертифікати відповідності та дозволені для застосування Міністерством охорони здоров’я України (рис. 1.6, с. 8).
Стерилізацію проводять згідно з інструкціями щодо використання обладнання. Для цього необхідно:
а) металевий інструмент після використання очистити механічним способом, промити проточною водою, дезінфікувати та стерилізувати;
б) інструменти та предмети, виготовлені з пластичних мас (щітки, гребінці та ін.), після використання механічно очистити, дезінфікувати, стерилізувати за допомогою приладів, призначених для виробів із пластмаси;
в) різальну частину електричних машинок для стрижки волосся після використання механічно очистити, дезінфікувати та стерилізувати, корпус протерти розчином для дезінфекції;
г) змінні насадки, затискачі та бігуді після використання потрібно механічно очистити, помити теплою водою та продезінфікувати.
У кожній перукарні мають бути аптечки з медикаментами для зупинення кровотечі та дезінфекції шкіри.
1.6. ПЕРУКАРСЬКА БІЛИЗНА Й ОДЯГ
Перукарська білизна (рушники, серветки, пелерини, пеньюари) призначена для захисту одягу й обличчя клієнта від зістриженого волосся, хімічних речовин під час виконання основних операцій у процесі обслуговування (рис. 1.7).
У кожній перукарні має бути запас чистої білизни для безперервного обслуговування клієнтів протягом дня.
Під час виконання стрижки й укладання волосся користуються синтетичними пеньюарами; фарбування та хімічної завивки — одноразовими поліетиле-
новими. Для кращого захисту шкіри перед одяганням пеньюара шию клієнта прикривають бавовняною серветкою або одноразовим гігієнічним комірцем.
Рушники використовують під час миття голови. Практичніше застосовувати бавовняні рушники, але можна користуватися також одноразовими.
Пелерини частіше використовують наприкінці обслуговування — під час укладання та оформлення зачіски.
Чисту й використану білизну зберігають в окремих відведених для цього місцях. Використану білизну перуть у пральнях або в перукарні за наявності спеціально відведених місць. Допускають використання програмованих машин автоматичного типу за температури води + 90 °С.
1.7. ВИМОГИ ДО РОБОТИ ПЕРУКАРЯ ТА ПРАКТИЧНІ ПОРАДИ
Важливою вимогою в роботі перукаря є правильна організація робочого місця та дотримання санітарних і гігієнічних норм.
Обов’язковою умовою приймання на роботу працівника є наявність у нього медичної книжки. Медичне засвідчення стану здоров’я проводять систематично, через кожні 6 місяців.
Під час роботи перукар тісно контактує з різними клієнтами, через що існує реальна загроза інфікування. Насамперед необхідно стежити за шкірою рук, мити їх або здійснювати їхню дезінфекцію за допомогою спеціальних засобів. Не можна працювати з порізами, абсцесами на руках або із захворюваннями шкіри.
Професіоналізм майстра підтверджує належний стан інструментів, якими він працює. У перукаря має бути не менше двох комплектів інструментів, які потрібно почергово знезаражувати.
Інструменти для роботи кожний майстер добирає поступово. Якісними та зручними інструментами легко й приємно працювати. Використання інструментів за призначенням і дотримання рекомендацій щодо догляду за ними значно подовжують термін їхньої експлуатації.
Важливими в дотриманні гігієни є спеціальний одяг і взуття (рис. 1.8). Це костюми, халати, блузони й комбінезони. За конструкцією, оздобленням і кольо-
ром одяг може бути різним, індивідуальним або однаковим для всіх майстрів закладу. Основна умова: він має бути естетичним і зручним.
Якщо одяг доповнюють різноманітними прикрасами, то вони не повинні заважати майстру та клієнту.
Взуття перукаря повинно відповідати санітарно-гігієнічним вимогам.
1. Згідно з якими вимогами облаштовують перукарні?
2. Назвіть типи перукарень.
3. Назвіть способи освітлення перукарень.
4. Яка температура рекомендована для робочих приміщень перукарні?
5. Яким має бути перукарське крісло?
6. Якою має бути площа одного робочого місця перукаря згідно із санітарними нормами?
7. Чим зумовлений професіоналізм майстра-перукаря?
8. Якими є вимоги до одягу та взуття майстра-перукаря?
9. Що належить до перукарської білизни?
10. Як необхідно зберігати чисту та брудну білизну в перукарні?
11. Яким має бути робочий одяг перукаря?
12. Чим захищають клієнта під час надання перукарських послуг?
13. З якою метою знезаражують інструменти?
14. Назвіть способи дезінфікування перукарських інструментів.
15. Охарактеризуйте фізичний спосіб знезараження.
16. Назвіть сучасні хімічні методи дезінфекції.
17. Виконайте тестові завдання.
1. Площа робочого місця перукаря має становити
А 4,5м В Зм
Б 1,8 м Г 2 м
2. До захисних засобів клієнта перукарні належать
А рушники В комірець
Б захисний екран Г пеньюар, пелерина, комірець
3. Знезараження інструментів спрямоване на
А запобігання поширенню хвороботворних мікробів Б механічне очищення та знищення мікробів
В запобігання поширенню хвороботворних мікробів та на їхнє знищення Г запобігання забрудненню
4. Кип’ятіння у воді, використання приладів, які працюють за методом термічної, ультрафіолетової, ультразвукової, кварцової або комбінованої дії, — це
А фізичний спосіб знезараження Б хімічний спосіб знезараження В механічне очищення
Г фізичний та хімічний способи знезараження
Це матеріал з підручника "Основи перукарської справи" Горбатюк, Зінченко, Откидач 2020
Наступна сторінка: 2. Інструменти, пристосування та елект...